Уляна Райд з перших днів створення центру працює реабілітологом. Згадує, що ще до початку роботи тут, волонтерила у Залучанському будинку інтернаті для дітей з інвалідністю. А після запрошення Ірини Трачук, з якою познайомилася у Залуччі, залишила свою роботу в одному з банків та повністю віддалася допомозі дітям з інвалідністю та їхнім батькам. Каже, що з того часу багато що змінилося.

«Коли ми розпочали працювати, була маленька група (8 дітей). Ми якось своїми силами придумували, що робити. Самі складали плани як би то мало працювати. А після 9 років роботи ми вже сформована команда. За цей час стали ще більш професійними. Все тепер масштабніше – маємо 4 групи по 8-10 дітей», - пояснює Уляна.

Розповідаючи про роботу центру, Уляна згадує історію одного з вихованців. Каже, що Олег пішов до центру в 2 чи 3 роки.

«Ми довго з ним працювали, і коли йому вже було 5 років, якогось вечора дзвонить його мама і каже: «Уляна, він пішов». Це тоді викликало сльози щастя», - згадує жінка.

Уляна підкреслює, що за цих 9 років змінилася думка суспільства про людей з інвалідністю. Пригадує, що колись перехожі дивакувато дивилися, коли реабілітологи прогулювалися з дітьми. А поняття «волонтер» як такого тоді не існувало.

«Тепер люди ставляться до цього зовсім інакше – вони знають, що люди з інвалідністю є і це не страшно. Я вважаю, що в такій зміні поглядів є і наша доля роботи. Адже ми постійно здійснювали прогулянки по вулицях, паради, забіги. Так само стосовно спонсорів чи благодійників – тепер вони знають що в Коломиї є такий центр, є ті хто потребує допомоги та можна допомогти» - розповідає Уляна.

На кінець розмови вона підкреслює, не треба бути байдужими до людей з інвалідністю.

«Не відвертайте погляду, але й не створюйте завелику увагу. Якщо бачите людину з інвалідністю – просто привітайтеся. І будьте добрішими до них» - звертається Уляна до нас.