search

Випадки компенсації моральної шкоди. Огляд судової практики

09.02.2021 о 08:18

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області  (76019 м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, 24, тел. 51-13-89,  ifdergprod@vetif.gov.ua)   подає  таку актуальну інформацію.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Відповідно до ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема ст. 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Також, слід додатково виділити й те, що Верховний Суд встановив, що нарешті стало можливо отримати відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію забудовником: “Висновки судів попередніх інстанцій про те, що Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює правовідносини, що виникли між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав щодо об'єкта нерухомого майна - житлове будівництво та про те, що вказаним договором не передбачено відшкодування моральної шкоди, а отже відсутні підстави для її відшкодування, є помилковими”.

Тому, моральна шкода споживачам за порушення цивільно правового договору компенсується незалежно чи зазначено про це у законі чи безпосередньо у договорі.

Таку думку висловили судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/3509/18.