Під час війни є ризик розпилення ворогом хімічної зброї. Однією з відомих найтоксичніших бойових хімічних речовин є зарин.

Зарин – це нервово-паралітична речовина. Зазвичай вона не має запаху і смаку. Вплив зарину може призвести до смерті за лічені хвилини. Водночас лише 1-10 мл зарину на шкірі може бути смертельною дозою.

Хімічна зброя доставляється з допомогою ракет (крилаті чи балістичні), з допомогою артилерійських снарядів. Вони вибухають слабше, ніж звичайні ракети. Звук вибуху слабший – тому що вони створені не для руйнування, а щоб спрацювати аерозолем для поширення зарину. Характер вибухів може підказати, що щось негаразд.

Ще один важливий фактор – масова загибель дрібних тварин, птахів, комах. На цей факт звернули увагу ще у Сирії. Тварини та комахи гинуть першими через невелику масу тіла.

Зарин може потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі. Тому в разі розпилення треба максимально захистити організм від впливу зовнішніх чинників за допомогою одягу та спецобладнання.

Треба пам’ятати, що пари зарину важчі за повітря. Вони будуть збиратися та концентруватися у погано вентильованих, низинних або замкнутих місцях (наприклад, каналізація, підвали).

Як захиститися від зарину?

Наскільки це можливо, треба залишити заражену територію. Виходити із зони зараження перпендикулярно до напрямку вітру. Після виходу із зараженої зони зняти одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні.

Якщо не вдається – необхідно піднятися на підвищення чи найвищі поверхи будівлі, ущільнити вікна і двері мокрою тканиною, закрити вентиляційні отвори.

Бойова отруйна речовина на території є небезпечною до 7 днів, залежно від погодних умов, тому нічого не торкатися не пити і не їсти.

Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).

Антидотом є атропін, але бажано застосовувати до 10 хв після зараження.

Найдієвішим захистом є протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту).

Перша допомога під час отруєння зарином:

- потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай;

- вивести потерпілого із забрудненої зони чи місця;

- зняти увесь верхній одяг, помістити його у міцний поліетиленовий пакет та герметично закрити;

- ретельно вимити забруднену шкіру потерпілого за допомогою мильного розчину або чистої води;

- закрити усі відкриті рани;

- накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню;

- викликати швидку – невідкладна допомога базується на введенні антидоту

Інформація Головного управління Держпродспоживслужби в Івано - Франківській області