Незважаючи на особливий режим роботи Офісу Омбудсмана в умовах загальнонаціонального карантину, мешканці області мають можливість й надалі звертатися до регіональної громадської приймальні Уповноваженого в Івано-Франківській області у разі порушення їх прав. Звернутися з письмовим зверненням можливо:

– поштою (на адресу: вул. Грушевського, 21/619, м. Івано-Франківськ,76004);

 – на електронну пошту: pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua> (інформацію про порядок надання електронного звернення розміщено на офіційному сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (розділ «Заявнику»);

– з метою оперативного реагування на порушення прав і свобод людини і громадянина ви можете зателефонувати до громадської приймальні Уповноваженого в Івано-Франківській області (тел. 068-010-71-41) та на гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (тел. 0800501720).

ПРО КОМЕНДАНТСЬКУ ГОДИНУ: Роз’яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини У зв’язку з поширенням в ЗМІ інформації про обмеження пересування та введення комендантської години у період вихідних (святкових) днів з 13 год. 00 хв. суботи до 6 год. 00 хв. першого робочого дня після вихідних (святкових) днів, зокрема, на території областей Західної України та надходженням з цього приводу звернень громадян до регіонального представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в західних областях, повідомляємо що, відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, за винятком обмежень, визначених законом.

З даного приводу варто вчергове наголосити, що запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби) можливо ЛИШЕ у разі введення надзвичайного стану за Указом Президента України, затвердженого Верховною Радою України. На даний час надзвичайний стан ні загалом в Україні, ні в окремих її місцевостях НЕ введено. В Україні діє режим надзвичайної ситуації, тому обмеження конституційних прав громадян, зокрема права на свободу пересування, не допускається. У зв’язку з вищенаведеним, рішення регіональних комісій ТЕБ та НС, заклики голів ОДА щодо обмеження пересування, заборони громадянам виходити на вулицю можуть мати ВИКЛЮЧНО рекомендаційний характер. Наголошуємо, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. У цьому випадку і з огляду на ситуацію, що склалася в Україні, та вжиттям державою заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, закликаємо громадян дотримуватись правил карантину для збереження свого здоров’я та здоров’я оточуючих. right" style="background-image: initial; background-color: white;"> електронна скринька: pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua

Куди звертатися жертвам домашнього насильства в умовах карантину? В умовах запровадження карантинних заходів у боротьбі з пандемією COVID-19 у світі відбувається зростання насильства в сім’ї. Ситуація ускладнюється тим, що правоохоронні органи та медичні служби широко задіяні у боротьбі з пандемією. І хоча ця тема не завжди відкрита у суспільстві, часто жертвами домашнього психічного, фізіологічного, сексуального насильства стають саме діти. В умовах, коли батьки сповнені панічними настроями, перебувають у стані невизначеності та подекуди втрати будь-яких коштів для існування, безпричинними жертвами таких обставин стають саме діти.

Як відомо, понад 100 тисяч українських дітей виховується в інтернатних закладах. За інформацією, що надійшла на запит Уповноваженого з прав людини з регіонів, у зв’язку із карантинними заходами переважна більшість цих дітей повернулися до своїх родин. Здебільшого це родини, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують соціального супроводу, що в сьогоднішніх умовах є обмеженим. Наголошуємо, що відповідно до законодавства у сфері протидії домашньому насильству та насильству над дітьми, кожна особа, якій стало відомо про факти насильства над дитиною, зобов’язана невідкладно звернутись до органів Національної поліції України та органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування є районна державна адміністрація, виконком міської, селищної ради, ОТГ.

Закликаємо кожного, хто страждає від насильства, або кому стало відомо про випадки насильства у сім’ї, негайно звернутись за допомогою та повідомити уповноважені органи за одним з представлених нижче телефонів:

 Оперативна лінія Національної поліції України 102;

 Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 15-47;

 Дитяча «гаряча лінія» 0-800-500-225, 116-111 з мобільного;

 «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги 0-800-213-103.

Крім того нагадуємо, що Ви можете звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: за телефоном  0-800-50-17-20, на електронну пошту hotline@ombudsman.gov.ua або громадської приймальні Уповноваженого в Івано-Франківській області  068-010-71-41, на електронну пошту pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua

 

Діти у закладах соціального захисту мають отримувати спеціальні медичні послуги за місцем розташування закладу

До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини  надійшла інформація про те, що в умовах медичної реформи діти, які тимчасово перебувають у притулках для дітей, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, центрах підтримки сімей та дітей не мають можливості пройти медичний огляд у закладах охорони здоров’я за місцем знаходження закладу, оскільки не визначено чітких правил отримання безкоштовної медичної допомоги таким дітям.

На запит Уповноваженого Національною службою здоров’я України було роз’яснено, що медичне обслуговування дітей у закладах соціального захисту здійснюється державними та комунальними закладами охорони здоров’я за місцем розташування.

Відзначено, що діти, які тимчасово перебувають у закладах соціального захисту (притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, центри підтримки сімей та дітей), мають забезпечуватись проведенням первинних медичних оглядів та обстежень, наданням первинної медичної допомоги дитині безпосередньо за місцем розташування такого закладу. При цьому укладання декларації з лікарем не вимагається.

Крім того, зазначено що медичними працівниками закладу, в якому тимчасово перебуває дитина, також може здійснюватися направлення дітей для отримання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги у закладах охорони здоров’я за місцем розташування закладу.

Регіональне представництво

Уповноваженого в Івано-Франківській області

адреса: вул. Грушевського, 21/619, м. Івано-Франківськ,76004

електронна скринька: pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua

 

Застосування міжнародних стандартів захисту персональних даних в умовах пандемії

COVID-19 (Європейський вектор)

У зв’язку із пандемією COVID-19, викликаною коронавірусом SARS-CoV-2, який швидко поширився країнами світу, найкращі вчені безперервно працюють над тим, щоб зрозуміти природу і еволюцію вірусу та знайти ефективні шляхи його подолання.

Водночас урядами та організаціями вживаються безпрецедентні заходи з метою стримування COVID-19, які, серед іншого, можуть включати обробку персональних даних.

У цьому контексті нагадуємо, що такі міжнародні документи, як Конвенція про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108) та Модернізована Конвенція 108+, а також Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (GDPR) гарантують високі стандарти у сфері захисту персональних даних.

Разом із тим варто зазначити, що вказані документи не є несумісними з тимчасовим застосуванням обмежувальних заходів, спрямованих на порятунок життя та боротьбу з пандемією.

Модернізована Конвенція 108+

У спільній заяві Олександри П’єруччі, Голови Комітету Конвенції 108, та  Жана-Філіпа Вальтера, Уповноваженого Ради Європи із захисту даних, від 30 березня 2020 року зазначається, що Модернізована Конвенція 108+ визнає необхідність допущення деяких винятків та обмежень задля нагальних цілей, які є життєво важливими та становлять суспільний інтерес.

Проте, такі обмеження мають відповідати чітким вимогам з метою забезпечення безперебійного дотримання верховенства права. Згідно з положеннями Модернізованої Конвенції 108+ винятки повинні бути передбачені законом, відповідати сутності основних прав і свобод та бути необхідними і пропорційними заходами у демократичному суспільстві. Такі обмежувальні заходи мають застосовуватися:

– виключно на тимчасовій основі (протягом певного періоду часу, чітко обмеженого тривалістю надзвичайного стану);

– за умови встановлення гарантій (наприклад, кодування даних ключами, обов’язкової поінформованості суб’єкта щодо обробки пов’язаних із ним даних, проведення оцінки впливу обробки безпосередньо до її початку тощо);

– за умови зворотності обмежувальних заходів (це означає, що після припинення дії обставин, що стали підставою для запровадження обмежувальних заходів і досягнення визначених цілей має бути відновлено звичайний режим захисту персональних даних у повному обсязі зі скасуванням винятків та обмежень, які застосовувалися під час надзвичайного стану).

GDPR

19 березня цього року Європейська рада з захисту даних (EDPB) також опублікувала відповідну заяву, у якій роз’яснила, що GDPR дозволяє компетентним органам охорони здоров’я та роботодавцям обробляти персональні дані в умовах епідемії згідно з національним законодавством і за визначених ним обставин. Наприклад, коли обробка є необхідною з міркувань значного суспільного інтересу у сфері охорони здоров’я.

GDPR аналогічно до Модернізованої Конвенції 108+ передбачає можливість відхилення від заборони обробляти чутливі категорії персональних даних, зокрема, даних про здоров’я, якщо це необхідно і становить значний суспільний інтерес у сфері охорони здоров’я (ст. 9.2.i), на підставі права ЄС чи національного законодавства або тоді, коли існує необхідність захисту життєво важливих інтересів суб’єкта даних (ст. 9.2.c), оскільки у пункті 46 GDPR чітко йдеться про боротьбу з епідемією.

Дані, що стосуються здоров’я

За умови, що пріоритетність життя людини та дотримання професійних стандартів є основоположними цінностями у сфері охорони здоров’я, обробка даних, що стосуються здоров’я, має гарантувати повагу до прав та основних свобод кожного, зокрема повагу до права на приватність та захист персональних даних. Рекомендація CM/Rec(2019)2 стосовно обробки даних, що стосуються здоров’я, містить спеціальні положення у цій сфері і, зокрема, присвячена науковим дослідженням, що наразі є однією з ключових сфер міжнародної співпраці у боротьбі проти COVID-19.

Необхідно зазначити, що і GDPR містить положення, які фактично дозволяють обробляти персональні дані пацієнтів з метою наукових досліджень, спрямованих на досягнення нагальних цілей у сфері охорони здоров’я.

Отже GDPR дозволяє використовувати законно зібрані дані повторно для наукових досліджень без отримання згоди суб’єкта. Однак це можливо виключно за умови встановлення відповідних гарантій (ст. 5 (1) (b) та 89 (1) GDPR).

Водночас право особи заперечувати проти проведення наукових досліджень, до яких включено її дані, як і право вимагати видалення таких даних, обмежується у тому випадку, якщо існує значний суспільний інтерес, якого можна досягнути завдяки таким науковим дослідженням (ст. 21 (6), ст. 17 (1) (с) та 17 (3) (d) GDPR).

Проте у цьому контексті, варто зауважити, що GDPR дозволяє державам-членам встановлювати суворіші вимоги у сфері даних про здоров’я. Це означає, що згадані вище обмеження можуть і не застосовуватися або застосовуватися неоднаково у країнах ЄС.

Дані про місцезнаходження

В умовах швидкого поширення COVID-19 дедалі більше держав вдаються до відстеження місцезнаходження та контактів своїх громадян із метою визначення локації потенційно інфікованих осіб. Зокрема, це реалізується шляхом обробки геолокаційних даних мобільного зв’язку, використання спеціальних мобільних додатків тощо. 

Європейськими органами із захисту персональних даних наголошується на тому, що обробка великих обсягів персональних даних може здійснюватися тільки тоді, коли на основі наукових доказів потенційні переваги для охорони здоров’я населення від такого цифрового нагляду за епідемією переважають над іншими засобами, які передбачають менше втручання в особисте життя.

Водночас розробка таких засобів нагляду має базуватися на попередньому оцінюванні, тестуванні можливого впливу передбачуваної обробки даних на права та основоположні свободи суб’єктів персональних даних. А шляхи обробки даних мають проектуватися таким чином, щоб запобігти або мінімізувати ризик порушення прав та основоположних свобод.

Європейська рада з захисту даних (EDPB) зазначає, що державні органи повинні, насамперед, намагатися обробляти дані про місцезнаходження, знеособлюючи їх (тобто обробляти дані, зведені таким чином, щоб особи не могли бути ідентифіковані), що дозволило би створювати звіти про концентрацію мобільних пристроїв у певному місці («картографія»).

У випадку, коли неможливо обробити лише знеособлені дані, Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС «Про обробку персональних даних та захист таємниці сектора електронних комунікацій» дозволяє державам-членам запровадити законодавчі заходи щодо обмеження сфери прав і обов’язків, охоплених Директивою, зокрема забезпечивши можливість зберігання окремих даних на обмежений період часу та за підстав, передбачених вказаною Директивою (ст. 15).

У підсумку варто зазначити, що відхилення від правил захисту персональних даних та обмеження прав, встановлених міжнародними документами, задля досягнення значного суспільного інтересу у будь-якому випадку може здійснюватися лише за умови дотримання керівних принципів захисту персональних даних, зокрема:

– принципу пропорційності та збалансованості прав, який означає, що обмежувальні заходи мають відповідати сутності основних прав і свобод та бути необхідними заходами у демократичному суспільстві;

Тобто ті чи інші обмежувальні заходи вживаються за умови доведеності їх потенційної переваги для цілей охорони здоров’я населення над тими засобами, які передбачають  менше втручання в особисте життя.

– принципу мінімізації даних та цільового обмеження, який полягає у тому, що обсяг даних обмежується необхідністю в них для досягнення чітко визначених цілей;

Наприклад, опрацювання персональних даних для досягнення значного суспільного інтересу, цілей наукового чи історичного дослідження може здійснюватися, якщо контролером (володільцем персональних даних) попередньо було оцінено можливість реалізації таких цілей за допомогою опрацювання лише знеособлених даних, та за умови, що існуватимуть відповідні гарантії (такі як, наприклад, використання псевдонімів до даних).

– законності, правомірності та прозорості, який означає, що персональні дані мають опрацьовуватись на законних підставах, у законний, правомірний і прозорий для суб’єкта даних спосіб;

– принципу обмеженого зберігання, який полягає у тому, що персональні дані можуть зберігатися у формі, що дозволяє ідентифікацію суб’єктів не довше, ніж це є необхідним для цілей їхнього опрацювання; 

Персональні дані можуть зберігатися протягом більш тривалих періодів, проте доти, доки вони опрацьовуються винятково для досягнення значного суспільного інтересу, цілей наукового чи історичного дослідження або статистичних цілей, і за умов вжиття відповідних технічних і організаційних заходів задля гарантування прав і свобод суб’єкта даних.

– принципу цілісності та конфіденційності, який означає, що персональні дані можуть опрацьовуватись у спосіб, що забезпечує належну безпеку персональних даних, у тому числі, захист проти несанкціонованого чи незаконного опрацювання та проти ненавмисної втрати, знищення чи завдання шкоди, із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.

Уповноважений ВРУ з прав людини та Офіс Ради Європи в Україні нагадує, що за порушення українського законодавства у сфері захисту персональних даних зловмиснику загрожує не лише адміністративний штраф, а й позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років!

Дотримання права на свободу совісті та віросповідання в умовах карантину

Розпочалися приготування до великих релігійних свят. Найближчим часом віряни східного і західного обрядів святкуватимуть Великдень.

Оскільки протягом карантину відвідання храмів та будинків молитов у звичайному режимі частково призупинено, Міністерство внутрішніх справ і Рада церков та релігійних організацій погодили формат проведення релігійних богослужінь, а саме у храми допускаються не більше 10 осіб та здійснюватиметься онлайн трансляція богослужіння.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомляє, що зазначені обмеження не порушують права громадян на свободу совісті та віросповідання. В частині другій статті 35 Конституції України визначено, що право на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежено законом в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення.

В умовах епідемії коронавірусу закликаємо громадян дотримуватись правил карантину для збереження свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Регіональне представництво

Уповноваженого в Івано-Франківській області

адреса: вул. Грушевського, 21/619, м. Івано-Франківськ,76004

електронна скринька: pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua

 

Роз’яснення Офісу омбудсмана України: трудові права в умовах карантину

У період запровадження карантину та застосування обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), коли через обмеження руху громадського транспорту, міжміського сполучення, тощо працівники не мають можливості дістатися до місця роботи чи у зв’язку з падінням доходів підприємства простоюють або закриваються, до Уповноваженого з прав людини надходять повідомлення про порушення роботодавцями трудових прав працівників.

Які ж трудові права має працівник у період карантину?

Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Цим Законом до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість»  внесено зміни, відповідно до яких працівники під час карантину мають право:

·         працювати на умовах дистанційної (надомної) роботи (стаття 60 КЗпП України).

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу. Статтею 50 КЗпП встановлена нормальна тривалість робочого часу працівників, яка  не може перевищувати 40 годин на тиждень.

У період запровадження карантину та застосування обмежувальних заходів умова про дистанційну (надомну) роботу встановлюється                         у наказі (розпорядженні) роботодавця, з яким має бути ознайомлений працівник.

·         працювати на умовах гнучкого режиму робочого часу (стаття 60 КЗпП України).

     За погодженням між працівником і роботодавцем для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на  безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

·         на оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені трудовим договором, за виконання дистанційної (надомної) роботи або роботи на умовах гнучкого режиму робочого часу (стаття 60 КЗпП України).

Виконання дистанційної (надомної) роботи чи застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

·         на оплату часу простою в період оголошення карантину з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (стаття 113 КЗпП України).

·         на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину (стаття 84 КЗпП України, стаття 26 Закону України «Про відпустки»)

Звертаємо увагу, що така відпустка надається за згодою сторін трудового договору. Якщо працівник не виявив бажання на оформлення відпустки без збереження заробітної плати на час карантину, роботодавець не має права вимагати від нього написати заяву на таку відпустку.

Крім того слід мати на увазі, що відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» матері або іншій особі (батьку дитини, бабі, діду чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одному із прийомних батьків чи батьків-вихователів) надається відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину. Така відпустка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку. Тобто, роботодавець не має права відмовити зазначеним працівникам у наданні зазначеної відпустки.

Також працівники мають право використати у період карантину:

– невикористані оплачувані щорічні основну та додаткову відпустки, порядок надання яких визначено у статті 10 Закону України «Про відпустки»;

– соціальну додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи(стаття 19 Закону України «Про відпустки»).

–  на допомогу по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України (статті 47, 471  Закону України «Про зайнятість населення).

Допомога по частковому безробіттю надається центрами зайнятості застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та у разі відсутності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Карантин не може бути підставою для звільнення

Під час карантину спостерігаються випадки, коли роботодавці змушують працівників писати заяви на звільнення за власним бажанням. Такі дії роботодавця є незаконними.

Законодавством про працю не передбачено підстав для звільнення працівника у період карантину або обмежувальних заходів. Тому, якщо у працівника не має бажання звільнитись з роботи, йому слід відмовитись від написання такої заяви. У протилежному  випадку, коли працівник буде вважати звільнення незаконним і звернеться до суду з позовом про поновлення на роботі, йому буде вкрай важко довести факт примушування з боку роботодавця до написання заяви про звільнення за власним бажанням.

Незалежно від введення карантину або обмежувальних заходів, трудовий договір може бути розірваний лише з підстав, прямо визначених Кодексом законів про працю України або іншими спеціальними Законами, зокрема Законом України «Про державну службу».

У разі, якщо у період карантину у працівника виникли обставини, зумовлені неможливістю продовжувати роботу, то трудовий договір у будь-який час може бути припинений за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України) або розірваний за власним бажанням працівника (стаття 38 КЗпП України).

Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадках, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України.

Що необхідно знати працівнику у випадку звільнення з роботи?

Відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним повний розрахунок.

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Після звільнення громадянин має право на соціальний захист на випадок безробіття.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2020 р. № 244  внесено зміни до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а саме:

– Державному центру зайнятості надано право у період встановлення карантину визначати особливості реєстрації, перереєстрації безробітних, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку.

 – у період встановлення карантину реєстрація безробітного здійснюється з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного за формою, визначеною Державним центром зайнятості. Призначення виплати допомоги по безробіттю у такому разі здійснюється з першого дня реєстрації безробітного.

– після завершення карантину безробітний зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати центру зайнятості перелік документів, визначених пунктами 17-19 цього Порядку. Такий період може бути продовжений з урахуванням поважної причини, передбаченої пунктом 28 цього Порядку(зокрема, хвороби громадянина, смерті членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років тощо). У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною.

За інформацією розміщеною на офіційному сайті Державного центру зайнятості всі консультації, пов’язані з отриманням соціальних послуг та матеріального забезпечення, надаються різними способами дистанційної комунікації.

Громадяни, які виявили намір отримати статус безробітного, подають заяву про надання/поновлення статусу безробітного та заяву про призначення/поновлення допомоги по безробіттю у такі способи:

– у скриньку для кореспонденції, що розташована при вході до центру зайнятості;

– через електронну пошту центру зайнятості.

– нарахування допомоги по безробіттю здійснюється без відвідування безробітним центру зайнятості у разі підтвердження ним телефоном наміру перебувати на обліку у службі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю й інші соціальні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.

Регіональне представництво

Уповноваженого в Івано-Франківській області

адреса: вул. Грушевського, 21/619, м. Івано-Франківськ,76004

електронна скринька: pred.ivanofrankivsk@ombudsman.gov.ua

 

 

Більше інформації та роз’яснень уповноваженого з прав людини можна знайти за посиланням:

http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/informright/najchastishe-zadavani-pitannya-faq.html