Яка реклама вважається дискримінаційною
27.06.2018 о 11:37
Для реагування на скарги та звернення громадян за фактами дискримінації за ознакою статі при Мінсоцполітики діє Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі. До її завдань входять не тільки розгляд звернень щодо дискримінації за ознакою статі та усунення виявлених у них порушень, але й визначення причин дискримінації та проблемних питань для вироблення методів запобігання та протидії порушень тендерної рівності.
Протягом 2017 року Експертною радою з питань протидії та запобігання дискримінації за ознакою статі розглянуто 24 звернення щодо експертної оцінки наявності дискримінації. Нині на розгляді Експертної ради знаходиться більше ніж 60 звернень, які стосуються дискримінації за ознакою статі.
Переважна кількість звернень стосується дискримінаційної реклами. Дискримінаційною вважається реклама, що принижує гідність людини за ознакою статі в контексті, або у сукупності з ознаками фізичних характеристик, інвалідності, соціального статусу, трудової діяльності, сімейного стану та родинних обов’язків, релігійного віросповідання, інших типів та форм соціо- економічних та особистих відносин людини. На підставі розгляду таких звернень Експертна рада видає рекомендації для відповідних засобів масової інформації, мовлення і рекламних агентств. Рекомендації спрямовані на усунення тендерних стереотипів і сексизму в медіа-иросторі.
Незважаючи на це, у рекламі, засобах масової інформації та Інтернеті часто використовуються елементи, що закріплюють у свідомості людей ідею нерівності жінок і чоловіків, зберігаючи стійкі стереотипи щодо розподілу ролей чоловіка та жінки у політиці, суспільстві та сім’ї.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393-р, Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273 передбачають здійснення комплексних заходів щодо подолання дискримінації за ознакою статі.
Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законодавством у сфері освіти і зайнятості надаються можливості всім особам на основі рівності без якої-небудь дискримінації розвивати і застосовувати свої здібності до праці у власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, виходячи з потреб суспільства.
Законом України «Про зайнятість населення» в оголошеннях (рекламі) про вакансії забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом на роботу) та адміністративна відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюються статтею 24-1 Закону України «Про рекламу». Відповідно до статті 8 Закону України «Про рекламу» у рекламі забороняється: вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання.
Протягом 2017 року Експертною радою з питань протидії та запобігання дискримінації за ознакою статі розглянуто 24 звернення щодо експертної оцінки наявності дискримінації. Нині на розгляді Експертної ради знаходиться більше ніж 60 звернень, які стосуються дискримінації за ознакою статі.
Переважна кількість звернень стосується дискримінаційної реклами. Дискримінаційною вважається реклама, що принижує гідність людини за ознакою статі в контексті, або у сукупності з ознаками фізичних характеристик, інвалідності, соціального статусу, трудової діяльності, сімейного стану та родинних обов’язків, релігійного віросповідання, інших типів та форм соціо- економічних та особистих відносин людини. На підставі розгляду таких звернень Експертна рада видає рекомендації для відповідних засобів масової інформації, мовлення і рекламних агентств. Рекомендації спрямовані на усунення тендерних стереотипів і сексизму в медіа-иросторі.
Незважаючи на це, у рекламі, засобах масової інформації та Інтернеті часто використовуються елементи, що закріплюють у свідомості людей ідею нерівності жінок і чоловіків, зберігаючи стійкі стереотипи щодо розподілу ролей чоловіка та жінки у політиці, суспільстві та сім’ї.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2015 № 1393-р, Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273 передбачають здійснення комплексних заходів щодо подолання дискримінації за ознакою статі.
Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законодавством у сфері освіти і зайнятості надаються можливості всім особам на основі рівності без якої-небудь дискримінації розвивати і застосовувати свої здібності до праці у власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, виходячи з потреб суспільства.
Законом України «Про зайнятість населення» в оголошеннях (рекламі) про вакансії забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом на роботу) та адміністративна відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюються статтею 24-1 Закону України «Про рекламу». Відповідно до статті 8 Закону України «Про рекламу» у рекламі забороняється: вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання.